Урок 2
Тема: Узагальнююче заняття «Процеси життєдіяльності тварин»
Сучасні тварини дожили до наших днів тому, що їхні далекі предки змогли залишити схожих на себе нащадків. Бо ж рано чи пізно всі структури тіла тварини зношуються і організм вмирає, якщо раніше його не з’їв хижак або не спостигла хвороба. Але загибель одного організму не означає загибелі виду в цілому, бо завдяки розмноженню з’являються нові і нові покоління тварин.
Розмноження — де здатність живих організмів відтворювати собі подібних, збільшуючи при цьому кількість особин свого виду.
Біологічне значення: забезпечує існування виду протягом багатьох тисячоліть, сприяє збільшенню чисельності особин виду, їхньому розселенню на нових територіях.
У процесі еволюційного розвитку у тварин почала формуватися спеціальна статева система, яка складається з органів утворення гамет і протоків для їх виведення під час зовнішнього запліднення або пристосувань для внутрішнього запліднення.
За наявності органів утворення гамет тварини можуть бути самцями (чоловіча стать) і самками (жіноча стать) або гермафродитами (є чоловічі й жіночі залози – органи утворення гамет). Чоловічі залози – сім’яники, жіночі – яєчники. У сім’яниках утворюються сперматозоїди, в яєчниках утворюються яйцеклітини.
До форм розмноження тварин відносять
Переваги і недоліки нестатевого розмноження
Переваги: бере участь лише одна особина, здатна швидко збільшувати чисельність виду та заселяти нові території.
Недоліки: всі особини мають однаковий набір генів (є клонами), пристосовані до умов проживання материнського організму, зміни в довкіллі можуть призвести до загибелі всіх особин даного виду на території.
Переваги статевого розмноження у порівнянні з нестатевим
Статеве розмноження підвищує генетичну різноманітність виду, що дозволяє йому вижити в умовах істотних змін у довкіллі. Дочірній організм, який розвивається із зиготи, може поєднувати ознаки обох батьків.
Переваги: забезпечує унікальність набору генів кожної дочірньої особини у пристосуванні до умов середовища, зміна довкілля не веде до загибелі усього виду, більш прогресивною форма розмноження, серед тварин переважає саме статевий спосіб розмноження.
2. Статеві клітини та запліднення
Найкраще пристосовуються до навколишнього середовища тварини, що з’явилися на світ внаслідок статевого розмноження. Адже вони отримують спадковий матеріал не тільки від материнського, а й від батьківського організму.
Статеве розмноження у тварин забезпечують спеціалізовані статеві клітини – чоловічі (сперматозоїди) та жіночі (яйцеклітини). Утворення чоловічих і жіночих статевих клітин - гамет – з їх подальшим злиттям забезпечує перекомбінацію батьківських ознак і появі в нащадків нових можливостей пристосування до змін умов середовища. Таким чином, статеве розмноження прогресивніше за вегетативне.
Будова статевих клітин тварин
Запліднення – процес злиття чоловічої та жіночої гамет з утворенням зиготи, яка дає початок новому організму.
Зовнішнє запліднення характерне для водних тварин (двостулкові молюски, кісткові риби, амфібії), а внутрішнє – для наземних тварин (черевоногі молюски, павуки, комахи, плазуни, птахи, ссавці).
Найменша тривалість вагітності спостерігається в сірого хом'ячка: 11 - 13 днів, а найбільша у слонів - 1,5 року та китів - 2 роки.
Фактори середовища також можуть суттєво впливати на розвиток статевих ознак. Так, розвиток зародків крокодилів у чоловічі чи жіночі особини обумовлюється температурою, за якої відбувається інкубація яєць. Якщо інкубація відбувалася за температури 32-33 °С, то з яєць вилупляться самці, а якщо температура була нижче або вище цього інтервалу — то самки.
3. Регенерація
Регенерація – відновлення втрачених або пошкоджених органів, а також оновлення цілого організму з його частини. Наприклад, у гідри організм може бути оновлений з 1/200 його частини, у планарії – з 1/100. Губку можна розтовкти в ступці й пропустити через сито, вона збереться в один чи декілька організмів. Морські огірки рятують себе тим, що викидають назустріч хижаку свої нутрощі. Ящірка ламає хвіст у разі небезпеки. З підвищенням рівня організації тварин здатність до регенерації зменшується.
Італійський дослідник природи Ладзаро Спалланцані, вивчаючи садового равлика (1768р.), встановив, що той, навіть втративши голову, здатен відновити її з усіма органами. Риби також можуть відновлювати деякі органи. Втрачені плавці, пошкоджена луска, зябра, чутливі вусики біля рота поступово відновлюються.
4. Домашнє завдання
1) Опрацювати урок 1-2
2) Пройти тестування за посиланням
Увага!!! На початку тестування не забудьте вказати своє прізвище та ім'я.
Тест можна пройти лише один раз, відповіді надані пізніше зараховано не буде.
Тест активний до 25 березня до 20.00
Будьте уважні.
Бажаю успіху.
Код доступу 634141
Шановні учні, використайте цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua
відкривши посилання
join.naurok.ua
Немає коментарів:
Дописати коментар