Урок 3
Тема: Поведінка тварин, методи її вивчення.
1. Поведінка, загальні положення
Поведінка - це спрямовані дії організму у відповідь на внутрішні чи зовнішні подразники (голод, захист, турбота про нащадків тощо). Поведінка може бути різною: від найпростіших рухів, наприклад до джерела світла, до шлюбних ігор і захисту території. Як один з найважливіших способів активного пристосування тварин до різноманіття умов навколишнього середовища поведінка забезпечує виживання й успішне відтворення виду.
Люди почали вивчати тварин ще в сиву давнину. їхнє існування часто залежало від успішного полювання, тому важливо було знати особливості способу життя і повадки тварин. Ці знання також сприяли прирученню тварин і подальшому розвитку скотарства.
Етологія - це біологічна наука, що вивчає поведінку тварин. Термін «етологія» вперше використав 1859 року французький зоолог І. Жоффруа Сент-Ілер. Остаточно етологія як наука сформувалася в 30-ті роки XX століття. Її засновниками вважають нідерландського вченого Ніколаса Тінбергена й австрійських - Карла фон Фріша та Конрада Лоренца. У 1973 році вони стали лауреатами Нобелівської премії з фізіології і медицини «за відкриття, пов’язані зі створенням і встановленням моделей індивідуальної та групової поведінки тварин». Ці дивовижні люди були також відчайдушними захисниками природи.
2. Методи вивчення поведінки
Спостереження
В етології полягає в цілеспрямованому сприйнятті та описі поведінки тварини. Ви також спостерігаєте за домашніми улюбленцями (собаками, кішками, хом’ячками, папугами і т.д.), щоб краще зрозуміти їхні потреби. Учені під час спостереження використовують різноманітні оптичні та цифрові прилади: біноклі, телескопи, фото- та відео-камери.
Дистанційне спостереження
Стрімкий розвиток технологій в останні десятиліття зробив можливим використання в етології нових методів, наприклад дистанційне спостереження. На тварину чіпляють мініатюрний радіопередавач і за допомогою спеціальних приймачів одержують від нього сигнали. Так, наприклад, можна знайти тварину, яку випустили в дику природу. Для дослідження міграцій співочих птахів над відкритим океаном учені використовують радари.
Мічення тварин
Окремих особин тварин мітять.
Більшість птахів і кажанів мітять кільцями (на ногу тварини надягають легке кільце з металу чи пластику);
Копитних і хижаків - вушними мітками у вигляді затискача, кільця або сережки;
Морських черепах - спеціальними кнопками, що надягають зазвичай на ласт, а дельфінам - на спинний плавець.
Молюсків мітять написами на мушлі, комах - мітками з найтоншої кольорової фольги.
Для з’ясування пересувань тварин - мешканців ґрунту - використовують мітки з радіоактивними речовинами, а великих наземних тварин - ОРв-маяки. Щоб оцінити, як тварини сприймають навколишній світ, дослідники надягають тваринам нашийники з відеокамерами.
Спостереження у природних умовах
Учені спостерігають за тваринами в умовах, наближених до природних: наприклад, у великих вольєрах. Подібні дослідження виявляють багато деталей поведінки, недоступних під час спостережень у дикій природі. Так вдалося з’ясувати, наприклад, організацію зграї і спілкування між собою вовків.
Етограми
Серед методів дослідження поведінки тварин особливе місце належить створенню етограм, тобто реєстрації всієї послідовності поведінкових реакцій і поз особин певного виду. Дослідники складають своєрідний «словник», за допомогою якого далі описують поведінку. Для цього часто використовують метод «суцільного протоколювання», коли протягом кожного сеансу спостереження безперервно й максимально повно фіксують усі дії тварини.
Експеримент
Експеримент в етології - це метод дослідження поведінки тварин у керованих умовах. Він відрізняється від спостереження активнішою взаємодією дослідника з твариною. Експерименти проводять як у природних, так і в штучних умовах.
У природних умовах експеримент часто використовують для дослідження так званих знакових стимулів. Це зовнішній подразник, що спричиняє специфічну поведінкову реакцію у тварини. Наприклад, під час годування для пташенят мартина сріблястого знаковим стимулом слугує червона пляма на кінчику дзьоба батьків. Пташеня клює цю пляму, що є пусковим сигналом для відригування кожним з батьків проковтнутої риби.
Для вивчення знакових стимулів етологи використовують моделі — штучні об’єкти, що мають характерні ознаки цих стимулів. Пропонуючи тваринам такі моделі, учені намагаються встановити, які ознаки відіграють вирішальну роль у запуску поведінкової реакції.
Наприклад, у багатьох птахів, які будують гнізда на землі (як-от, мартин сріблястий), спостерігають поведінкову реакцію закочування в гніздо яйця. Для визначення, що є знаковим стимулом у яйці (розмір, форма, забарвлення), мартину сріблястому пропонували різні моделі. Було з’ясовано, що вирішальною ознакою є розмір. Наприклад, в експерименті самка мартина сріблястого намагалася закочувати в гніздо велетенську модель яйця, ігноруючи власне яйце.
У лабораторії експерименти легше контролювати, але штучні для тварини умови можуть негативно впливати на її поведінку. Це спотворює результати дослідження. Лабораторні експерименти насамперед показують потенційні можливості тварин.
Проблемні ящики (метод проб і помилок)
Під час вивчення поведінки тварин у штучних умовах часто використовують проблемні ящики. Тварину поміщають у замкнену клітку, вийти з якої або отримати їжу можна тільки, виконавши певну дію (натиснути на важіль або педаль). Після багатьох безладних проб тварина здійснює потрібну дію (випадково) і згодом виконує її швидше і частіше.
Метод проб і помилок
Домашнє завдання
Зробити конспект + виписати терміни
Немає коментарів:
Дописати коментар